патруль
ПАТРУЛЬ, я, ч. Невеликий рухомий озброєний загін (військового підрозділу, міліції і т. ін.) або військове судно, літак тощо для догляду за порядком, безпекою на якому-небудь об'єкті, в якомусь районі. Десь у віддалі дудніли мірні важкі кроки кінного патруля (Фр., VI, 1951, 163); // Невелика група людей, що несе якесь чергування за громадським дорученням. Не міліціонер підійшов до столу, де учинилася суперечка з рукоприкладством, а два молодих хлопці з червоними пов'язками на рукавах. - Ми комсомольський патруль! (Автом., Щастя.., 1959, 177); // Той або те, що входить до складу такого загону, такої групи. Я сміливо йшов вулицею. - Стій! - вирішив патруль на розі, - хто такий? (Ю. Янов., І, 1958, 86); На розі вулиць, що виходили на околиці, маячіли постаті патрулів (Десняк, Вибр., 1947, 209); // перен. Про те, що веде спостереження за яким-небудь об'єктом, в якомусь районі. Новий прилад "метеорний патруль" для автоматичної фотореєстрації метеорів розробили працівники астрономічної обсерваторії (Наука.., 2, 1959, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | патруль | патрулі |
Родовий | патруля | патрулів |
Давальний | патрулеві, патрулю | патрулям |
Знахідний | патруль | патрулі |
Орудний | патрулем | патрулями |
Місцевий | на/у патрулі | на/у патрулях |
Кличний | патрулю | патрулі |