перевалочний
ПЕРЕВАЛОЧНИЙ, а, е, розм. Стос. до перевалки. Потоковий і перевалочний способи [збирання врожаю] дозволяють значно підвищити продуктивність праці і скоротити потребу в робочій силі (Хлібороб Укр., 8, 1968, 18); // Признач. для перевалки. Від мису Осиновець теж виступило з тисячу чоловік, які мали зустріти тих, що прямували од перевалочної бази (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 314).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перевалочний | перевалочна | перевалочне | перевалочні |
Родовий | перевалочного | перевалочної | перевалочного | перевалочних |
Давальний | перевалочному | перевалочній | перевалочному | перевалочним |
Знахідний | перевалочний, перевалочного | перевалочну | перевалочне | перевалочні, перевалочних |
Орудний | перевалочним | перевалочною | перевалочним | перевалочними |
Місцевий | на/у перевалочному, перевалочнім | на/у перевалочній | на/у перевалочному, перевалочнім | на/у перевалочних |