перейнятий
ПЕРЕЙНЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перейняти. Спокійний, лагідний Лідин характер, перейнятий нею від матері, значною мірою сприяв її зближенню з Денисом (Дмит., Наречена, 1959, 169); Серед силабічних віршів Шевченка на першому місці треба поставити взірці вірша й строфи, перейняті поетом з українських народних пісень (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 44); Мовчали дерева у сонному повітрі, мовчали і люди, перейняті гарячою промовою (Дн. Чайка, Тв., 1960, 58); Катерина Петрівна сиділа в кухні, перейнята страшним розпачем (Перв., Невигадане життя, 1958, 198); // перейнято, безос. присудк. сл. Багато поетичних творів Шевченка часів заслання на теми з минулого й сучасного України перейнято ідеєю патріотизму, безмежної, самовідданої любові до батьківщини (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 322).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перейнятий | перейнята | перейняте | перейняті |
Родовий | перейнятого | перейнятої | перейнятого | перейнятих |
Давальний | перейнятому | перейнятій | перейнятому | перейнятим |
Знахідний | перейнятий, перейнятого | перейняту | перейняте | перейняті, перейнятих |
Орудний | перейнятим | перейнятою | перейнятим | перейнятими |
Місцевий | на/у перейнятому, перейнятім | на/у перейнятій | на/у перейнятому, перейнятім | на/у перейнятих |