перепочивати
ПЕРЕПОЧИВАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕПОЧИТИ, ину, инеш, док. Відпочивати недовгий час, робити коротку перерву для відпочинку під час праці і т. ін. Положивши перо, одкинувшись на спинку стільця і схрестивши на грудях руки, він став перепочивати (Мирний, І, 1954, 319); Гора зерна росла й росла. І коли, перепочиваючи хвилинку, Настя раптом глянула на цю гору, в неї несамохіть вихопилося безмірно радісне: - Ой, яке ж багатство! (Жур., Дорога.., 1948, 123); Як сонечко зайшло, то Люборацький вже далеко був від Крутих: так виїхав, що не дав і коням гаразд перепочити (Свидн., Люборацькі, 1955, 32); * Образно. Літо вже на перевалі: Перепочило після жнив, Утерло піт і - далі, далі, До вересневих щедрих див (Мур., Осінні сурми, 1964, 15); * У порівн. Десь опівночі життя навколо завмерло. Навіть війна на далеких обріях ніби перепочивала в цю пору (Ле, Клен. лист, 1960, 38).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перепочиваю | перепочиваємо |
2 особа | перепочиваєш | перепочиваєте |
3 особа | перепочиває | перепочивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перепочиватиму | перепочиватимемо |
2 особа | перепочиватимеш | перепочиватимете |
3 особа | перепочиватиме | перепочиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перепочивав | перепочивали |
Жіночий рід | перепочивала | |
Середній рід | перепочивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перепочиваймо | |
2 особа | перепочивай | перепочивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перепочиваючи | |
Минулий час | перепочивавши |