пестощі
ПЕСТОЩІ, ів, мн. Ласкаві, ніжні дотики, поцілунки і т. ін. як вияв любові, прихильності до кого-небудь. Вона чула, що син не любить її, не терпить її пестощів (Фр., V, 1951, 291); Гашіца несвідомо пригорнулась до Йона, цілою істотою віддаючись гарячим пестощам парубковим... (Коцюб., І, 1955, 244); Свирид Яковлевич пригорнув доньку до себе і величезною матроською долонею погладив її коси. Від цих пестощів присмирніла Настечка, схиливши додолу голову (Стельмах, II, 1962, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пестощі | |
Родовий | пестощів | |
Давальний | пестощам | |
Знахідний | пестощі | |
Орудний | пестощами | |
Місцевий | на/у пестощах | |
Кличний | пестощі |