побубнявіти
ПОБУБНЯВІТИ, іє, док. Збільшитися, набрякнути, наповнюючись вологою, соком (про все або багато чого-небудь). Дерева ще були голі, хоч бруньки вже міцно побубнявіли (Кобр., Вибр., 1954, 104).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побубнявію | побубнявіємо |
2 особа | побубнявієш | побубнявієте |
3 особа | побубнявіє | побубнявіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | побубнявів | побубнявіли |
Жіночий рід | побубнявіла | |
Середній рід | побубнявіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | побубнявіймо | |
2 особа | побубнявій | побубнявійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | побубнявівши |