повзучий
ПОВЗУЧИЙ, а, е. 1. Який повзає, пересувається повзучи. Вони [індійці] перетворюють в орнаментальні елементи.. навіть повзучих гадів (Вол., Дні.., 1958, 38); Шпак не від того, щоб, як спілі вишні, Покуштувати, що воно на смак, - Та садових повзучих розбишак, Неситу гусінь нищить так ретельно, Що той грішок не майте за смертельний (Рильський, III, 1961, 178).
2. Який стелеться, в'ється по чому-небудь (про рослини). А перед нами степ і степ: дрібна суха трава і пологий повзучий бур'ян - ось і вся його рослинність (Фр., II, 1950, 95); Живан.. не зводив очей з широкого старого каналу, порослого.. всяким-превсяким повзучим зіллям (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 256).
3. Який повільно переміщується, поширюється. Відчув [Фітельберг] раптом у себе на спині, під сорочкою, повзучий їжачистий холодок (Рибак, Час.., 1960, 214); Моторошним стає обличчя людини, що потрапляє в смугу цього мертвотно-синього, при землі повзучого світла (Гончар, Людина.., 1960, 15).
@ Повзучий емпіризм див. емпіризм.
4. Складова частина деяких назв рослин. Замість лісів тепер слався землею жереп, чорний килим повзучих смерек, в якому плутались ноги (Коцюб., II, 1955, 318); Подекуди темно-зеленими плямами розростаються [в Хомутівському степу] кореневищні злаки - стоколос безостий, пирій повзучий, пирій волосоносний (Наука.., 5, 1967, 9).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повзучий | повзуча | повзуче | повзучі |
Родовий | повзучого | повзучої | повзучого | повзучих |
Давальний | повзучому | повзучій | повзучому | повзучим |
Знахідний | повзучий, повзучого | повзучу | повзуче | повзучі, повзучих |
Орудний | повзучим | повзучою | повзучим | повзучими |
Місцевий | на/у повзучому, повзучім | на/у повзучій | на/у повзучому, повзучім | на/у повзучих |