повисмикати
ПОВИСМИКАТИ, аю, аєш і ПОВИСМИКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Смикаючи, витягти, вихопити, вирвати звідкись, із чогось усе або багато чого-небудь. Я був такий лютий, що мені хотілося вчепитися Михайлові в бороду й повисмикувати все волосся до одного (Досв., Вибр., 1959, 146); Проріджувати треба обережно, щоб не повисмикувати сусідніх сіянців (Озелен. колг. села, 1955, 104); // Витягти з-під, із чогось, вільно опускаючи (руки, волосся). Кайдашиха зумисне.. повисмикувала з-під очіпка волосся (Н.-Лев., II, 1956, 364); І руки він із кишені повисмикує, і цигарка в нього з рота випаде (Вишня, І, 1956, 69).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повисмикаю | повисмикаємо |
2 особа | повисмикаєш | повисмикаєте |
3 особа | повисмикає | повисмикають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повисмикав | повисмикали |
Жіночий рід | повисмикала | |
Середній рід | повисмикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повисмикаймо | |
2 особа | повисмикай | повисмикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повисмикавши |