подиктувати
ПОДИКТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Диктувати якийсь час.
2. діал. Продиктувати. Міхонський подиктував йому якесь завдання. Борис написав і.. узявся розв'язувати його (Фр., III, 1950, 33); // чим, перен. Обгрунтувати, підказати що-небудь.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подиктую | подиктуємо |
2 особа | подиктуєш | подиктуєте |
3 особа | подиктує | подиктують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подиктував | подиктували |
Жіночий рід | подиктувала | |
Середній рід | подиктувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подиктуймо | |
2 особа | подиктуй | подиктуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | подиктувавши |