позасвідомий
ПОЗАСВІДОМИЙ, а, е. Який не залежить від свідомості, волі людини; мимовільний. Щось інстинктивне, якась незвичайна, позасвідома вже жадоба життя підвела це кволе, прострілене тіло (Коз., Гарячі руки, 1960, 122).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позасвідомий | позасвідома | позасвідоме | позасвідомі |
Родовий | позасвідомого | позасвідомої | позасвідомого | позасвідомих |
Давальний | позасвідомому | позасвідомій | позасвідомому | позасвідомим |
Знахідний | позасвідомий, позасвідомого | позасвідому | позасвідоме | позасвідомі, позасвідомих |
Орудний | позасвідомим | позасвідомою | позасвідомим | позасвідомими |
Місцевий | на/у позасвідомому, позасвідомім | на/у позасвідомій | на/у позасвідомому, позасвідомім | на/у позасвідомих |