пораженець
ПОРАЖЕНЕЦЬ, нця, ч., політ. Той, хто визнає за доцільне поразку уряду своєї країни у війні і бореться за неї; прибічник пораженства. [Кузь:] Ви тоді [1914 р.] шалену агітацію розвивали серед фабрично-заводського пролетаріату - аякже, оборонці! і ваша [есдеків] організація була легальна, в той час, як ми, більшовики, пораженці, мусили щомісяця новими паспортами запасатись (Тич., І, 1957, 233).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пораженець | пораженці |
Родовий | пораженця | пораженців |
Давальний | пораженцеві, пораженцю | пораженцям |
Знахідний | пораженця | пораженців |
Орудний | пораженцем | пораженцями |
Місцевий | на/у пораженці | на/у пораженцях |
Кличний | пораженцю | пораженці |