приволікати
ПРИВОЛІКАТИ, аю, аєш, недок., ПРИВОЛОКТИ, очу, очеш і ПРИВОЛІКТИ, очу, очеш; мин. ч. приволік, локла, ло і лікла, ло; док., перех., розм. 1. Волочачи по якійсь поверхні, доставляти кого-, що-небудь кудись. - Чого воно [сонце] так тихенько котиться? - дума [Оксана] собі. - Коли б я здужала, я б його швидше приволокла аж геть туди до ліска (Кв.-Осн., II, 1956, 438); Зав дістав і приволік Жерстяну трубу весною - В два обхвати шириною. Тринадцять метрів висота! (С. Ол., Вибр., 1959, 291); // Приносити на собі когось важкого або щось важке, великого розміру, що торкається землі, волочиться по ній. Коли Сагайда приволік його на своїй спині через дамбу, якось нікому не вірилось, що це лежить, підпливаючи кров'ю, не хто інший, а саме Іван Антонович (Гончар, III, 1959, 374); - Дуже жаль, що ви не можете піти зі мною, а то приволокли б завтра волохатого [ведмедя] (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 60); // Ледве пересувати (ноги, чоботи і т. ін.). [Дід Северин:] Наробиться, на сонці напечеться, насилу ноги додому приволоче; тільки ж вулиця загомонить, то де тая в його й сила візьметься: так немов і не ходило й не робило! (Вас., III, 1960, 62); - Чоботи он приволік, як хлющі. Завтра засохнуть, як взуватимешся? - Водою розмочу (Тют., Вир, 1964, 104); * Образно. - Кажуть: в Америку їдь, там щастя, там рай! І їздили, і ходили, та ледве назад ноги приволокли (Чорн., Визволення, 1949, 141).
2. тільки док., розм. Силоміць привести кого-небудь із собою. Трьох священиків приволокли на майдан. Вони були убогі та нужденні (Н.-Лев., VII, 1966, 165); Коли старий сотник, попрощавшись з молодою дружиною, вирушив у похід, щоб спіймати розбійника Гаркушу і на аркані приволокти його до двору, челядник доповідає, що прибув якийсь козак (Збірник про Кроп., 1955, 272); - Е, то ти той самий Омелько, що пашу Трапезондського викрав з його власного палацу і в табір козацький приволік? (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 176); * Образно. Прийшов [Осел], на гору зліз, низенько поклонився, А Громовик до його обізвавсь: «Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?» «Приволокла лиха година!» (Гл., Вибр., 1951, 136); // зневажл. Привести за собою (військо, загін і т. ін.). Пан Яскульський - і пройдоха, і зух, - вилазив по Бахчисараю та Царгороду, закупив башів у султана та й приволік сюди татарву (Стар., Облога.., 1961, 9); Його піймали [партизани]. Він утік, Фашистів роту приволік (Воронько, Тепло.., 1959, 54).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приволікаю | приволікаємо |
2 особа | приволікаєш | приволікаєте |
3 особа | приволікає | приволікають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приволікатиму | приволікатимемо |
2 особа | приволікатимеш | приволікатимете |
3 особа | приволікатиме | приволікатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приволікав | приволікали |
Жіночий рід | приволікала | |
Середній рід | приволікало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приволікаймо | |
2 особа | приволікай | приволікайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приволікаючи | |
Минулий час | приволікавши |