приладобудівник
ПРИЛАДОБУДІВНИК, а, ч. Фахівець з приладобудування. Новий радянський телескоп - гордість наших приладобудівників (Літ. газ., 10. 1 1961, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приладобудівник | приладобудівники |
Родовий | приладобудівника | приладобудівників |
Давальний | приладобудівникові, приладобудівнику | приладобудівникам |
Знахідний | приладобудівника | приладобудівників |
Орудний | приладобудівником | приладобудівниками |
Місцевий | на/у приладобудівнику, приладобудівникові | на/у приладобудівниках |
Кличний | приладобудівнику | приладобудівники |