приласкувати
ПРИЛАСКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛАСКАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. Виявляти ласку до кого-небудь. Треба вола приласкувати, як запрягаєш (Сл. Гр.); Дівчина винувато посміхалась, і з того її обличчя ставало таким наївним, милим, що мимохіть хотілося приласкати його, приголубити (Панч, На калин. мості, 1965, 115); Михайло притиснув собачу голову до грудей, приласкав (Томч., Жменяки, 1964, 137); * Образно. Ой, високі явороньки, Як дістану рану, Приласкайте гілочками Ви мою кохану (Укр.. лір. пісні, 1958, 613); // перен. Приємно діяти на органи чуттів (про сонце, теплий вітер, дотик до чого-небудь гладенького, м'якого, пухнастого і т. ін.). Альоша переступив тяжкий цеп, що оповивав супокій монумента, і наблизився до його підніжжя. Холодний і чистий мармур приласкав його шкіру (Мик., II, 1957, 246); Визирнуло з-за даху сонце, пригріло, приласкало, і Софійка задрімала (Дім., Ідол, 1961, 44).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приласкую | приласкуємо |
2 особа | приласкуєш | приласкуєте |
3 особа | приласкує | приласкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приласкуватиму | приласкуватимемо |
2 особа | приласкуватимеш | приласкуватимете |
3 особа | приласкуватиме | приласкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приласкував | приласкували |
Жіночий рід | приласкувала | |
Середній рід | приласкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приласкуймо | |
2 особа | приласкуй | приласкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приласкуючи | |
Минулий час | приласкувавши |