припнутий
ПРИПНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припнути. Юрко Мазур стояв, зіпершись на дуба, до якого був припнутий його кінь (Ле, Наливайко, 1957, 259); І Войський взяв тоді ловецький ріг крутий, На тасьмі припнутий, закручений, як змій, І притулив до уст двома його руками (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 138); До сіней була припнута повітка з широкими, плетеними з лози ворітьми (Н.-Лев., II, 1956, 125); В мінометній роті Маковей аж підстрибував, припнутий біля телефону (Гончар, І, 1954, 140); // припнуто, безос. присудк. сл. Не встигає Олена добігти до осокора, де припнуто коней. Вихором налітає Змій-Жеретій, хапає Олену, несе у височінь... (Шиян, Іван - мужицький син, 1959, 11); В черкесочки рукавчики назад закинуто І.. поли назад припнуто (Перв., Слов. балади, 1946, 21); // у знач. прикм. Біля причалу самотньо стояли припнуті човни (Шиян, Гроза.., 1956, 689).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | припнутий | припнута | припнуте | припнуті |
Родовий | припнутого | припнутої | припнутого | припнутих |
Давальний | припнутому | припнутій | припнутому | припнутим |
Знахідний | припнутий, припнутого | припнуту | припнуте | припнуті, припнутих |
Орудний | припнутим | припнутою | припнутим | припнутими |
Місцевий | на/у припнутому, припнутім | на/у припнутій | на/у припнутому, припнутім | на/у припнутих |