припровадження
ПРИПРОВАДЖЕННЯ, я, с.. розм. Дія за знач. припровадити.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | припровадження | припровадження |
Родовий | припровадження | припроваджень |
Давальний | припровадженню | припровадженням |
Знахідний | припровадження | припровадження |
Орудний | припровадженням | припровадженнями |
Місцевий | на/у припровадженні | на/у припровадженнях |
Кличний | припровадження | припровадження |