прирічковий
ПРИРІЧКОВИЙ, а, е. Який міститься біля річки. А потім якось одразу пригадав [дід:] «А -а, це ж ті люди, що шукають нафту!..» Виникло перед очима, як вони по одному пропадають у прирічковій балці (Гуц., Скупана.., 1965, 18); На широких степах, на прирічкових угіддях густішали українські міста, хутори та села, - поповнялися втікачами від панів українських (Ле, Наливайко, 1957, 44); Поряд з посухостійкими знаходять рештки вологолюбних і навіть прісноводних молюсків. Цікаво, що в прирічкових ділянках сучасних пустель теж є вологолюбні форми (Знання.., 9, 1965, 15); // Який буває біля річки. Його вибіленим волоссям грався прирічковий вітрець (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 541).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прирічковий | прирічкова | прирічкове | прирічкові |
Родовий | прирічкового | прирічкової | прирічкового | прирічкових |
Давальний | прирічковому | прирічковій | прирічковому | прирічковим |
Знахідний | прирічковий, прирічкового | прирічкову | прирічкове | прирічкові, прирічкових |
Орудний | прирічковим | прирічковою | прирічковим | прирічковими |
Місцевий | на/у прирічковому, прирічковім | на/у прирічковій | на/у прирічковому, прирічковім | на/у прирічкових |