присмирілий
ПРИСМИРІЛИЙ, а, е. Діепр. акт. мин. ч. до присмиріти. Присмирілий кінь.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | присмирілий | присмиріла | присмиріле | присмирілі |
Родовий | присмирілого | присмирілої | присмирілого | присмирілих |
Давальний | присмирілому | присмирілій | присмирілому | присмирілим |
Знахідний | присмирілий, присмирілого | присмирілу | присмиріле | присмирілі, присмирілих |
Орудний | присмирілим | присмирілою | присмирілим | присмирілими |
Місцевий | на/у присмирілому, присмирілім | на/у присмирілій | на/у присмирілому, присмирілім | на/у присмирілих |