пробірка
ПРОБІРКА, и, ж. Тонкостінна, запаяна з одного кінця скляна трубка, яка використовується в лабораторній практиці. Знімає [Жура] з штативів пробірки, струшує, дивиться на світло, обережно зливає (Коч., II, 1956, 111); Ніби самі сповзлися в хату-лабораторію експонати та прилади. Хтось зберіг у землі мікроскопа, заблищали на столі .. колби, тоненькі пробірки (Збан., Переджнив'я, 1960, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пробірка | пробірки |
Родовий | пробірки | пробірок |
Давальний | пробірці | пробіркам |
Знахідний | пробірку | пробірки |
Орудний | пробіркою | пробірками |
Місцевий | на/у пробірці | на/у пробірках |
Кличний | пробірко | пробірки |