підданець
ПІДДАНЕЦЬ, нця, ч., заст. Підданий. Тепер твій Данило щез десь, і, хто знає, може, незадовго його побачите в таборі монгольського хана яко його вірного підданця (Фр., VI, 1951, 51); Управитель маєтку князя Прозоровського оголосив йому, що він ніякий не запорозький старшина, а князівський підданець (Добр., Очак. розмир, 1965, 35).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підданець | підданці |
Родовий | підданця | підданців |
Давальний | підданцеві, підданцю | підданцям |
Знахідний | підданця | підданців |
Орудний | підданцем | підданцями |
Місцевий | на/у підданці, підданцеві | на/у підданцях |
Кличний | підданцю | підданці |