піддатливий
ПІДДАТЛИВИЙ, а, е. 1. Який легко змінює форму, деформується під дією чого-небудь або має властивість так змінюватися. Без поспіху, поволі витягнув [ватаг] з череса стару кількарічну букову губку, що її вдома добре випарив у лузі, а коли висохла, потовк так, що стала м'яка й піддатлива (Гжицький, Опришки, 1962, 13); При нагріванні вище 120° С поліетилен стає м'яким і піддатливим, як віск (Наука.., 2, 1963, 4); // Який легко, не чинячи опору, піддається дії чого-небудь. Дитяча далекозорість легко може перейти в короткозорість внаслідок того, що очі у дітей порівняно більш піддатливі щодо внутрішнього тиску (Шк. гігієна, 1954, 62); Великий тиск, що передається по хребту на піддатливі кістки таза, які ще не сформувались, приводить до неправильного розвитку таза (Фіз. вихов.., 1954, 12).
2. перен. Який легко йде на поступки, якого легко умовити, на якого легко вплинути. Піддатлива людина; Піддатливий характер.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | піддатливий | піддатлива | піддатливе | піддатливі |
Родовий | піддатливого | піддатливої | піддатливого | піддатливих |
Давальний | піддатливому | піддатливій | піддатливому | піддатливим |
Знахідний | піддатливий, піддатливого | піддатливу | піддатливе | піддатливі, піддатливих |
Орудний | піддатливим | піддатливою | піддатливим | піддатливими |
Місцевий | на/у піддатливому, піддатливім | на/у піддатливій | на/у піддатливому, піддатливім | на/у піддатливих |