підставлений
ПІДСТАВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підставити. Наказувала [вона].., щоб, вигрібаючи із засіків борошно, не дуже мірки вивершували й насипали в підставлені людьми мішки (Мирний, IV, 1955, 256); На підставленому до ліжка ослінчику Клава.. малювала віршований лозунг (Ткач, Плем'я.., 1961, 55); Чмокав [Євген Вікторович] товстими м'якими губами в спритно підставлену щоку дружини (Ле, Міжгір'я, 1953, 50).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підставлений | підставлена | підставлене | підставлені |
Родовий | підставленого | підставленої | підставленого | підставлених |
Давальний | підставленому | підставленій | підставленому | підставленим |
Знахідний | підставлений, підставленого | підставлену | підставлене | підставлені, підставлених |
Орудний | підставленим | підставленою | підставленим | підставленими |
Місцевий | на/у підставленому, підставленім | на/у підставленій | на/у підставленому, підставленім | на/у підставлених |