райя
РАЙЯ, -ї, ч. 1. В країнах Близького і Середнього Сходу за доби феодалізму – спочатку всі піддані, згодом податний стан. 2. У ранній Османській імперії – християнські і мусульманські селяни і представники нижчих верств суспільства не підлягали військовій повинності, тому що в армії служили тільки представники професійної касти військових, але з кінця XVI століття починають залучатися й вони, що викликало деяке невдоволення в правлячого класу. // З 18-го ст. в Османській імперії – немусульманське населення, незалежно від соціального положення. 3. В сучасній Індонезії термін "райя" зберігся в значенні "народ".
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | райя | райї |
Родовий | райї | рай |
Давальний | райї | райям |
Знахідний | райї | рай |
Орудний | райєю | райями |
Місцевий | на/у райї | на/у райях |
Кличний | райє | райї |