регламентація
РЕГЛАМЕНТАЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. регламентувати. Для дальшого поліпшення технології виробництва будуть продовжені роботи по вдосконаленню сталеплавильних процесів у напрямі їх регламентації (Наука.., 6, 1956, 12); Наукова організація праці кожного керівника має починатися з чіткої регламентації розпорядку робочого дня (Рад. Укр., 10.I 1969, 2).
2. Сукупність правил, що регламентують, регулюють, обмежують чию-небудь діяльність. За останні роки мистецтво театру, звільнене від догматичних регламентацій, йде шляхом бурхливого розвитку різноманітних стильових пошуків (Мист., 3, 1966, 31).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | регламентація | регламентації |
Родовий | регламентації | регламентацій |
Давальний | регламентації | регламентаціям |
Знахідний | регламентацію | регламентації |
Орудний | регламентацією | регламентаціями |
Місцевий | на/у регламентації | на/у регламентаціях |
Кличний | регламентаціє | регламентації |