рибочка
РИБОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до риба 1. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!» (Г.-Арт., Байки.., 1958, 76); * У порівн. Дівчина уродлива. Рум'яна та й жартівлива,.. Гарная, як квіточка, Весела, як рибочка (Укр.. лір. пісні, 1958, 85).
2. Пестливе звертання до дівчини, жінки. - Матусенько, ріднесенька, рибочко, голубочко, перепілочко! Не зопиняй [зупиняй] же мене (Кв.-Осн., II, 1956, 423); Розкушу я горішечок надвоє, надвоє, А ядерцем поділимся, рибочко, обоє (Коломийки, 1969, 157).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рибочка | рибочки |
Родовий | рибочки | рибочок |
Давальний | рибочці | рибочкам |
Знахідний | рибочку | рибочок |
Орудний | рибочкою | рибочками |
Місцевий | на/у рибочці | на/у рибочках |
Кличний | рибочко | рибочки |