розв'ючуватися
РОЗВ'ЮЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗВ'ЮЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. Звільнятися від в'юків, вантажу. Брянський скомандував скласти на воза матеріальну частину. Бійці вмить розв'ючились, і за кілька хвилин міномети вже лежали в каруці, дбайливо обмощені сіном (Гончар, III, 1959, 70).
2. тільки недок. Пас. до розв'ючувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розв'ючуюся | розв'ючуємося |
2 особа | розв'ючуєшся | розв'ючуєтеся |
3 особа | розв'ючується | розв'ючуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розв'ючуватимуся | розв'ючуватимемося |
2 особа | розв'ючуватимешся | розв'ючуватиметеся |
3 особа | розв'ючуватиметься | розв'ючуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розв'ючувався | розв'ючувалися |
Жіночий рід | розв'ючувалася | |
Середній рід | розв'ючувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розв'ючуймося | |
2 особа | розв'ючуйся | розв'ючуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розв'ючуючись | |
Минулий час | розв'ючувавшись |