розгальмований
РОЗГАЛЬМОВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до розгальмувати. Для слідових гальмівних умовних рефлексів характерно те, що їх слід може бути розгальмований протягом кількох хвилин після припинення гальмівного подразника (Наука.., 5, 1959, 25).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розгальмований | розгальмована | розгальмоване | розгальмовані |
Родовий | розгальмованого | розгальмованої | розгальмованого | розгальмованих |
Давальний | розгальмованому | розгальмованій | розгальмованому | розгальмованим |
Знахідний | розгальмований, розгальмованого | розгальмовану | розгальмоване | розгальмовані, розгальмованих |
Орудний | розгальмованим | розгальмованою | розгальмованим | розгальмованими |
Місцевий | на/у розгальмованому, розгальмованім | на/у розгальмованій | на/у розгальмованому, розгальмованім | на/у розгальмованих |