розорюваний
РОЗОРЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до розорювати1. Розорювані піскові.. грунти.. відрізняються малою стійкістю проти розвіювання (Хлібороб Укр., 6, 1969, 30).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розорюваний | розорювана | розорюване | розорювані |
Родовий | розорюваного | розорюваної | розорюваного | розорюваних |
Давальний | розорюваному | розорюваній | розорюваному | розорюваним |
Знахідний | розорюваний, розорюваного | розорювану | розорюване | розорювані, розорюваних |
Орудний | розорюваним | розорюваною | розорюваним | розорюваними |
Місцевий | на/у розорюваному, розорюванім | на/у розорюваній | на/у розорюваному, розорюванім | на/у розорюваних |