розпалюваний
РОЗПАЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до розпалювати. В часи страхітливої національної польсько-української ворожнечі, розпалюваної буржуазією обох націй, він мав мужність без вагання подати дружню руку передовим українським письменникам (Рад. літ-во, 2, 1963, 145).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розпалюваний | розпалювана | розпалюване | розпалювані |
Родовий | розпалюваного | розпалюваної | розпалюваного | розпалюваних |
Давальний | розпалюваному | розпалюваній | розпалюваному | розпалюваним |
Знахідний | розпалюваний, розпалюваного | розпалювану | розпалюване | розпалювані, розпалюваних |
Орудний | розпалюваним | розпалюваною | розпалюваним | розпалюваними |
Місцевий | на/у розпалюваному, розпалюванім | на/у розпалюваній | на/у розпалюваному, розпалюванім | на/у розпалюваних |