розпущеність
РОЗПУЩЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Розпуста, аморальна поведінка. Радянське суспільство суворо засуджує всяку пошлість і розпущеність в побуті (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 7); Статева розпущеність.
2. перен. Властивість за знач. розпущений 3. - Мені так незручно перед вами, отче Михайле,.. за свою таку... ну, не знаю як це назвати - нікчемність чи розпущеність (Кол., Терен... 1959, 136).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розпущеність | розпущеності |
Родовий | розпущеності, розпущености | розпущеностей |
Давальний | розпущеності | розпущеностям |
Знахідний | розпущеність | розпущеності |
Орудний | розпущеністю | розпущеностями |
Місцевий | на/у розпущеності | на/у розпущеностях |
Кличний | розпущеносте | розпущеності |