розрубка
РОЗРУБКА, и, ж. Дія за знач. розрубати, розрубувати 1.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розрубка | розрубки |
Родовий | розрубки | розрубок |
Давальний | розрубці | розрубкам |
Знахідний | розрубку | розрубки |
Орудний | розрубкою | розрубками |
Місцевий | на/у розрубці | на/у розрубках |
Кличний | розрубко | розрубки |