розтиральник
РОЗТИРАЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається розтиранням чого-небудь. Гоголь згадує розтиральника фарб Микиту в роздумах Черткова про шляхи до слави (Мист., 3, 1963, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розтиральник | розтиральники |
Родовий | розтиральника | розтиральників |
Давальний | розтиральникові, розтиральнику | розтиральникам |
Знахідний | розтиральника | розтиральників |
Орудний | розтиральником | розтиральниками |
Місцевий | на/у розтиральнику, розтиральникові | на/у розтиральниках |
Кличний | розтиральнику | розтиральники |