розтрясати
РОЗТРЯСАТИ, аю, аєш, недок., РОЗТРЯСТИ, су, сеш; мин. ч. розтряс, ла, ло; док., перех., рідко. 1. Те саме, що розтрушувати 1 - 3. *Образно. А тепер над містом хуртовина Розметала, розтрясла вогні, І твоє обличчя в ластовинні Сниться тяжко й солодко мені (Гер., Вибр., 1946, 70); // безос. Так чогось розболілась [нога], аж не можна самій і через вулицю перейти..- чи її дорогою розтрясло, чи лихо її знає! (Л. Укр., V, 1956, 252); - Чи не можна у вас пораненого покласти? Четвертий день веземо. Розтрясло його зовсім (Тют., Вир, 1964, 376).
2. перен., розм. Розвіювати, розганяти (думки, поганий настрій і т. ін.). - Пане Стальський, видно, вам пан президент розтряс сумління, коли ви так попісніли? (Фр., VII, 1951, 214).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розтрясаю | розтрясаємо |
2 особа | розтрясаєш | розтрясаєте |
3 особа | розтрясає | розтрясають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розтрясатиму | розтрясатимемо |
2 особа | розтрясатимеш | розтрясатимете |
3 особа | розтрясатиме | розтрясатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розтрясав | розтрясали |
Жіночий рід | розтрясала | |
Середній рід | розтрясало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розтрясаймо | |
2 особа | розтрясай | розтрясайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розтрясаючи | |
Минулий час | розтрясавши |