розтушований
РОЗТУШОВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до розтушувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розтушований | розтушована | розтушоване | розтушовані |
Родовий | розтушованого | розтушованої | розтушованого | розтушованих |
Давальний | розтушованому | розтушованій | розтушованому | розтушованим |
Знахідний | розтушований, розтушованого | розтушовану | розтушоване | розтушовані, розтушованих |
Орудний | розтушованим | розтушованою | розтушованим | розтушованими |
Місцевий | на/у розтушованому, розтушованім | на/у розтушованій | на/у розтушованому, розтушованім | на/у розтушованих |