рямці
РЯМЦІ, РЯМЦЯ, ів, мн., заст. Рамки. Ясний місяць заглянув у віконця, заблищали невеличкі шибки з темними рямцями (Н.-Лев., І, 1956, 75); Чоловік.. виймає з улика рямця з стільником (Вас., III, 1960, 329); Йому захотілося пустувати, бо важко було стримувати молодечу кров у рямцях покори й лагідності (Ле, Наливайко, 1957, 32).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рямці | |
Родовий | рямців | |
Давальний | рямцям | |
Знахідний | рямці | |
Орудний | рямцями | |
Місцевий | на/у рямцях | |
Кличний | рямці |
рямка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рямка | рямки |
Родовий | рямки | рямок |
Давальний | рямці | рямкам |
Знахідний | рямку | рямки |
Орудний | рямкою | рямками |
Місцевий | на/у рямці | на/у рямках |
Кличний | рямко | рямки |