різка
РІЗКА, и, ж . 1. Зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. Вона підійшла з кухонним ножем до розквітлої черешні і власноручно зрізала кілька гнучких, тонких різок (Донч., III, 1956, 37); Носять школярі сухі розсохлі різки, кладуть на купки (Ков., Світ.., 1960, 120); // Один або кілька зв'язаних прутиків, якими карають кого-небудь. - От не мовчи-но мені, от тільки не мовчи, я-а-а-а тобі! - скрикнула Мартоха й замахнула різкою (Л. Укр., III, 1952, 632); Та й вибили поповича Дрібними різками... (Щог., Поезії, 1958, 479); // перев. мн. Покарання, удари такими прутиками або довгою гнучкою палицею. - Ще в бурсі було сяк-так - вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної різки! (Н.-Лев., І, 1956, 127); Уява вже вималювала жахливу рекрутчину, муштру, різки (Рибак, Помилка.., 1956, 120); В усьому христолюбивому воїнстві панують німецькі різки-шпіцрутени, муштра, мордобій, тупа палочна дисципліна, але тут, в оцих лінійних батальйонах, вона доведена до абсурду (Тулуб, В степу.., 1964, 28).
Давати (дати, всипати) різок - бити, карати кого-небудь. Він [пан] тільки тішив себе тією думкою, що дасть Миколі кілька сотень різок, помститься над ним і оддасть його в москалі (Н.-Лев., II, 1956, 253).
2. Дрібно порізана, посічена солома для годівлі худоби; січка. Різка грубих кормів у запареному вигляді в суміші з іншими кормами охоче поїдається тваринами (Соц. твар., 1, 1956, 40).
3. Пристрій або інструмент для різання чого-небудь. - Говори, говори! Я так люблю тебе... слухати! - Ярослав не відає, на який рахунок прийняти оце щире зізнання, - на свій особистий чи на всю злагоджену колону кормопереробних машин з бункерами, транспортерами, мийками, різками, дробарками, запарниками... (Вол., Місячне срібло, 1961, 247); Він уявив собі нову ферму. Ось з бункера транспортером подається в різку корм, потім іде в запарні котли (Веч. Київ, 10.І 1961, 1).
4. заст., розм. Міра землі, що дорівнювала 2,5 морга.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | різка | різки |
Родовий | різки | різок |
Давальний | різці | різкам |
Знахідний | різку | різки |
Орудний | різкою | різками |
Місцевий | на/у різці | на/у різках |
Кличний | різко | різки |
різкий
РІЗКИЙ, а, е. 1. Який діє, проявляється з великою силою; дуже сильний, пронизливий. Надворі різкий передранішній холод (Коцюб., II, 1955, 243); Після заходу сонця раптом похолоднішало. Подув різкий північний вітер (Тулуб, В степу.., 1964, 185).
2. Занадто сильний, міцний або яскравий, що неприємно діє на органи чуття. - Ставай, - лунає різкий голос Панька (Ю. Янов., IV, 1959, 236); Різкий електричний дзвінок, що сповіщав кінець перерви, заглушив його останнє слово (Кир., Вибр., 1960, 104); Матроси знов узялися за лопати. Під першим шаром спочатку пішла солонцювата сіра глина, потім жирна глина з різким запахом нафти (Тулуб, В степу.., 1964, 275); Коні рушили, і різке сяйво снігів і голубі тіні від санок замерехтіли в його очах (Стельмах, II, 1962, 397).
3. Чітко окреслений, виразно видимий. Гострі гребені, вкриті лісом, вирізувались на синьому небі різкими пружками (Н.-Лев., II, 1956, 386); Властивість фотооб'єктива зображати різкими об'єкти, розташовані на різній віддалі від фотоапарата, називається глибиною різкості фотооб'єктива (Довідник фот.., 1959, 15); // Не розпливчастий (про риси обличчя). Профіль Купали різкий, мужній і вродливий... (Мас., Життя.., 1960, 13); // перен. Сильно, яскраво виражений. Прямолінійний і наївний, мов та дитина, Петро був різким антиподом Іванці (Чаб., Тече вода.., 1961, 179).
4. Раптовий і досить значний. Тут усі похрипли, відколи ввійшли в гори з їх студеними джерелами та різкими змінами температури (Гончар, III, 1959, 76); У дітей старшого віку при цинзі висувається на перший план різке ураження ясен: вкривання виразками, кровоточивість їх (Хвор. дит. віку, 1955, 114); Роки першої світової війни були періодом різкого піднесення революційного руху (Ком. Укр., 1, 1967, 30); // Поривчастий, швидкий (про рух). Різкий поворот Любові Прохорівни перервав його запальну мову (Ле, Міжгір'я, 1953, 87); Різким рухом вихопив він шаблю і кинувся на ворогів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 35); Голос його тремтів і зривався на високі ноти. Жести ставали різкими, очі метали іскри (Кир., Вибр., 1960, 316).
5. Позбавлений лагідності, чемності у поводженні з людьми; грубий. Він втрачав здатність відрізняти головне від неістотного, був причіпливим, дріб'язковим і різким (Довж., І, 1958, 498); // Власт. такій людині. Вернувшись додому, Настуся одразу здивувала усіх усім: і своєю занадто вже вольною паризькою поведінкою, і своїми різкими манерами (Н.-Лев., IV, 1956, 229); - Годі, браток, відлітався, жде тебе віднині наземна служба... Уралов не міг змиритися з цим.., в багатьох начальницьких кабінетах бачили цього щуплявого аса з блідим, ніби весь час схвильованим обличчям і мовою різкою, нервовою, вимогливою (Гончар, Тронка, 1963, 290); // Який не допускає компромісів; категоричний. Мій погляд на теперішню Маргариту не такий різкий, як твій (Л. Укр., V, 1956, 213); Остра і різка була бесіда Максимова (Фр., VI, 1951, 79); [Ліда:] Попереджаю вас, я людина різка, і це ви сьогодні відчуєте (Корн., І, 1955, 112); Два роки без живого діла, два роки, по суті, почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ і ще більш упертим в прагненні до високої влади (Стельмах, І, 1962, 617); // Пронизливий, гострий (про погляд). Офіцер виставляє наперед перекладача, щоб задати Гамалієві кілька питань, але дід не бажає відповідати. Він наче поспішає кудись. Погляд різкий, рухи швидкі, нетерплячі (Тют., Вир, 1964, 541).
Різке слово - що-небудь сказане категорично або грубо. Святослав зненацька міг сказати різке слово, вихопитись із власною думкою поперед старших, зробити щось всупереч, на своє (Скл., Святослав, 1959, 31).
@ Різкий на язик - здатний говорити грубо, з образливою прямотою. Різкий на язик, грубуватий, як усі сини півдня, Селаброс часом грубо різав правду в вічі (Н.-Лев., V, 1966, 150).
6. рідко. Те саме, що гострий 1. Як різка коса, то десятину за день викосе [викосить] (Сл. Гр.); Очерет тільки мертвий свій шелест почне, обізвавшись на те голосіння, та й замовкне... і вітер замовкне сумний, об різку осоку розітнеться... (Л. Укр., І, 1951, 224).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | різкий | різка | різке | різкі |
Родовий | різкого | різкої | різкого | різких |
Давальний | різкому | різкій | різкому | різким |
Знахідний | різкий, різкого | різку | різке | різкі, різких |
Орудний | різким | різкою | різким | різкими |
Місцевий | на/у різкому, різкім | на/у різкій | на/у різкому, різкім | на/у різких |