самобичування
САМОБИЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. самобичуватися. Тільки жорстоким самобичуванням грішного тіла,.. строгим постом на хлібові й воді можна було спасатися від бісових напастей (Козл., Ю. Крук, 1957, 396); То була така самокритика, таке самобичування, що воно приглушувало, нейтралізувало всі насмішки, які сипались на нього з усіх боків (Збан., Сеспель, 1961, 222).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самобичування | самобичування |
Родовий | самобичування | самобичувань |
Давальний | самобичуванню | самобичуванням |
Знахідний | самобичування | самобичування |
Орудний | самобичуванням | самобичуваннями |
Місцевий | на/у самобичуванні | на/у самобичуваннях |
Кличний | самобичування | самобичування |