самовіддача
САМОВІДДАЧА, і, ж. Цілковита віддача всіх своїх сил, знань, здібностей. Коли маєш дар, успадкований від матері, від рідної пісні, від народу, то обов'язок твій - народові його й повернути! З повною самовіддачею, ще в більшій довершеності почуття й мислі... (Гончар, Циклон, 1970, 108); Справжнє мистецтво вимагає від художника великої моральної і духовної самовіддачі (Мист., 2, 1967, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самовіддача | самовіддачі |
Родовий | самовіддачі | самовіддач |
Давальний | самовіддачі | самовіддачам |
Знахідний | самовіддачу | самовіддачі |
Орудний | самовіддачею | самовіддачами |
Місцевий | на/у самовіддачі | на/у самовіддачах |
Кличний | самовіддаче | самовіддачі |