самопочуття
САМОПОЧУТТЯ, я, с. Загальний фізичний та моральний стан людини, який залежить від її здоров'я і настрою в даний момент. Песимізм мій хвильовий, викликаний поганим самопочуттям (Коцюб., III, 1956, 163); В нашій флорі є чимало рослинних видів, які можуть негативно впливати на самопочуття людини. Так, квіти конвалії, магнолії, листки евкаліпта викликають біль голови (Наука.., 5, 1960, 38); - Шарль! Як самопочуття? Що ти носа повісив? Вперше таким тебе бачу (Кочура, Зол. грамота, 1960, 119).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самопочуття | |
Родовий | самопочуття | |
Давальний | самопочуттю | |
Знахідний | самопочуття | |
Орудний | самопочуттям | |
Місцевий | на/у самопочутті | |
Кличний | самопочуття |