самоспостереження
САМОСПОСТЕРЕЖЕННЯ, я, с. Спостереження за самим собою, своїм станом, за своїми думками, почуттями та ін,; аналіз власного душевного життя. Ця риса духовного розвитку підлітка - самооцінка, самовираження, самоспостереження, самовиховання - є разом з тим причиною ряду суперечливих явищ, які завдають багато тривог батькам і вчителям (Наука.., 12, 1968, 18); // Таке спостереження як метод психологічного дослідження. Недостатній розвиток чи порушення того або іншого механізму пам'яті можна виявити шляхом самоспостереження (Веч. Київ, 9.XII 1968, 3); Лише окремі радянські психологи розглядають самоспостереження як метод наукового вивчення психіки людини і ставлять його поряд з іншими методами цього вивчення (Рад. психол. наука.., 1958, 376).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самоспостереження | самоспостереження |
Родовий | самоспостереження | самоспостережень |
Давальний | самоспостереженню | самоспостереженням |
Знахідний | самоспостереження | самоспостереження |
Орудний | самоспостереженням | самоспостереженнями |
Місцевий | на/у самоспостереженні | на/у самоспостереженнях |
Кличний | самоспостереження | самоспостереження |