свердлик
СВЕРДЛИК, а, ч. 1. Зменш. до свердел і свердло. Коли меншеньке деревце, то він його пилочкою пиля, а яке більшеньке, то свердлик у нього є - ..і так він просвердлить те дерево, аж поки його вже можна валити (Хотк., І, 1966, 81); Карпо: раз у раз посилав Павла до надвірної комори по свердлики (Кучер, Трудна любов, 1960, 318).
2. Жук - шкідник листяних і хвойних порід дерев, личинки якого вигризають у деревині горизонтальні ходи. Свердлик листяний; Свердлик хвойний.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свердлик | свердлики |
Родовий | свердлика | свердликів |
Давальний | свердликові, свердлику | свердликам |
Знахідний | свердлик, свердлика | свердлики, свердликів |
Орудний | свердликом | свердликами |
Місцевий | на/у свердлику | на/у свердликах |
Кличний | свердлику | свердлики |