свіжина
СВІЖИНА, и, ж., розм. 1. Свіже м'ясо. Украв [Бідочуків] вівцю.. Всі зраділи, бо давно вже не їли свіжини. Юрчик заходився куховарити (Хотк., II, 1966, 163); - Приходьте ж взавтра до мене на свіжину.. Славного кабанчика моя Ганя відгодувала (Зар., На.. світі, 1967, 193).
2. рідко. Свіжість (у 1 знач.). Узькі глибокі щілини темніли внизу, вкриті тінню, і манили до себе очі своєю чарівною свіжиною та прохолодою (Н.-Лев., II, 1956, 386); Ледве не захлинулася [дівчина] свіжиною ранкового повітря, змішаного з пахощами квітів (Ле, В снопі.., 1960, 204).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свіжина | свіжини |
Родовий | свіжини | свіжин |
Давальний | свіжині | свіжинам |
Знахідний | свіжину | свіжини |
Орудний | свіжиною | свіжинами |
Місцевий | на/у свіжині | на/у свіжинах |
Кличний | свіжино | свіжини |