сельджуцький
СЕЛЬДЖУЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до сельджуки. В XII віці, як розвалилася сельджуцька монархія і весь Іран порозпадався на багацько самостійних держав.., то перська поезія ущерть повна стала панегіразму (Крим., Вибр., 1965, 234).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сельджуцький | сельджуцька | сельджуцьке | сельджуцькі |
Родовий | сельджуцького | сельджуцької | сельджуцького | сельджуцьких |
Давальний | сельджуцькому | сельджуцькій | сельджуцькому | сельджуцьким |
Знахідний | сельджуцький, сельджуцького | сельджуцьку | сельджуцьке | сельджуцькі, сельджуцьких |
Орудний | сельджуцьким | сельджуцькою | сельджуцьким | сельджуцькими |
Місцевий | на/у сельджуцькому, сельджуцькім | на/у сельджуцькій | на/у сельджуцькому, сельджуцькім | на/у сельджуцьких |