сиротувати
СИРОТУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Бути сиротою (у 1 знач.). Я вгадала, що я сиротую, що вбога я, та не при батькові-матері зросла, живу у чужій сім'ї з ласки (Вовчок, І, 1955, 198).
2. Лишатися одиноким, самітним. На далекі заробітки Всіх синів повиряджа [вдова], В люту зиму, в теплі літки - Сиротує - не зважа (Граб., І, 1959, 505).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сиротую | сиротуємо |
2 особа | сиротуєш | сиротуєте |
3 особа | сиротує | сиротують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сиротуватиму | сиротуватимемо |
2 особа | сиротуватимеш | сиротуватимете |
3 особа | сиротуватиме | сиротуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сиротував | сиротували |
Жіночий рід | сиротувала | |
Середній рід | сиротувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сиротуймо | |
2 особа | сиротуй | сиротуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сиротуючи | |
Минулий час | сиротувавши |