спохвачуватися
СПОХВАЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПОХВАТИТИСЯ, вачуся, ватишся, док . 1. Несподівано згадувати забуте, помічати, виявляти щось (недогляди, помилки, суть чого-небудь і т. ін.). Десь так біля дев'ятої або й десятої хтось голосно позіхав і спохвачувався: - Гай, гай, а я й забув, людоньки добрі, що в хаті солі чекають... (Козл., Сонце.., 1957, 115); Вже одягаючись, спохватився Динька, що нема шапки (Зар., На.. світі, 1967, 335); Лише тепер спохватилися всі, що лелеки-то прилетіли, а сідати їм ніде (Козл., Сонце.., 1957, 46); Бронко не дуже розбалакувався, бо скоро спохватився, що той, хто питає, краще поінформований від того, кого випитує (Вільде, Сестри.., 1958, 233).
2.Опам'ятовуватися, одумуватися, усвідомлюючи хибність своєї поведінки, думок, намірів і т. ін. Але чому ж саме вона [Катря], а не Оленка стала такою близькою? - Напевне, така любов, - міркував про себе Журавко, але швидко спохвачувався і відганяв оте марево якнайдалі (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 243); Радивон.. тут же спохватився: вдало чи невдало сказав він? (Горд., Дівчина.., 1954, 263); - Молодець! - вигукнула Вікторія і відразу спохватилася, перейшла на шепіт (Хижняк, Тамара, 1959, 223).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спохвачуюся | спохвачуємося |
2 особа | спохвачуєшся | спохвачуєтеся |
3 особа | спохвачується | спохвачуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спохвачуватимуся | спохвачуватимемося |
2 особа | спохвачуватимешся | спохвачуватиметеся |
3 особа | спохвачуватиметься | спохвачуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спохвачувався | спохвачувалися |
Жіночий рід | спохвачувалася | |
Середній рід | спохвачувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спохвачуймося | |
2 особа | спохвачуйся | спохвачуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спохвачуючись | |
Минулий час | спохвачувавшись |