спричинювання
СПРИЧИНЮВАННЯ, я, с . Дія за знач. спричинювати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спричинювання | спричинювання |
Родовий | спричинювання | спричинювань |
Давальний | спричинюванню | спричинюванням |
Знахідний | спричинювання | спричинювання |
Орудний | спричинюванням | спричинюваннями |
Місцевий | на/у спричинюванні | на/у спричинюваннях |
Кличний | спричинювання | спричинювання |