староукраїнський
СТАРОУКРАЇНСЬКИЙ, а, е. Пов'язаний з розвитком української народності, мови, культури в період з XIV до другої половини XVIII ст. З діячів староукраїнської лексикографії увагу до себе привернув відомий Памва (Памво) Беринда (Розв. науки в УРСР.., 1957, 95); Механічно відчиняє [Орест] важкі дубові двері, різьблені мереживом староукраїнського стилю (Досв., Вибр., 1959, 376); Видубецький монастир - одна з найцінніших коштовностей староукраїнської архітектури (Наука.., 10, 1967, 8).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | староукраїнський | староукраїнська | староукраїнське | староукраїнські |
Родовий | староукраїнського | староукраїнської | староукраїнського | староукраїнських |
Давальний | староукраїнському | староукраїнській | староукраїнському | староукраїнським |
Знахідний | староукраїнський, староукраїнського | староукраїнську | староукраїнське | староукраїнські, староукраїнських |
Орудний | староукраїнським | староукраїнською | староукраїнським | староукраїнськими |
Місцевий | на/у староукраїнському, староукраїнськім | на/у староукраїнській | на/у староукраїнському, староукраїнськім | на/у староукраїнських |