субсидіарність
СУБСИДІАРНІСТЬ, -ності, ж. 1. Додатковість, другорядність, залишковість. 2. Організаційний і правовий прицип, відповідно до якого задачі повинні вирішуватися на найнижчому або віддаленому від центру рівні, на якому їхнє вирішення можливо та ефективне; субсидіарність влади, таким чином, означає, що вищі ланки керування мають бути додатковими, або другорядними при вирішенні задач, які виникають на нижніх ланках; іншими словами, принцип субсидіарності вимагає розбудови системи врядування не зверху вниз, а знизу вверх. // Один з основоположних принципів Європейського Союзу, згідно з яким спільнота вдається до будь-яких заходів лише в тому разі, якщо вони ефективніші за відповідні заходи на національному, регіональному або місцевому рівнях (виняток становлять сфери виняткової компетенції спільноти); означає постійне оцінювання обґрунтованості дій ЄС з погляду наявних можливостей на національному, регіональному та місцевому рівнях. 3. Взаємодопомога, підтримка, допомога тим, хто терпить нужду.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | субсидіарність | субсидіарності |
Родовий | субсидіарності, субсидіарности | субсидіарностей |
Давальний | субсидіарності | субсидіарностям |
Знахідний | субсидіарність | субсидіарності |
Орудний | субсидіарністю | субсидіарностями |
Місцевий | на/у субсидіарності | на/у субсидіарностях |
Кличний | субсидіарносте | субсидіарності |