суверток
СУВЕРТОК, тка, ч. Те саме, що згорток. З невеличкого сувертка дістав [Юрко] цукерки в блискучих обгортках й по щирості обділив Франку, Кулину, Ясю - всіх дівчат (Чорн., Визвол. земля, 1959, 81); Молодий батько озирнувся й побачив професора в білому халаті, який обережно тримав на руках суверток з живою істотою... (Донч., VI, 1957, 332); Суверток паперу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суверток | сувертки |
Родовий | сувертка | сувертків |
Давальний | суверткові, сувертку | суверткам |
Знахідний | суверток | сувертки |
Орудний | сувертком | сувертками |
Місцевий | на/у сувертку | на/у сувертках |
Кличний | сувертку | сувертки |