сінешній
СІНЕШНІЙ, я, є. Прикм. до сіни. Відчинені сінешні двері, в хаті рух, і стукіт, і веселий гамір (Фр., IV, 1950, 452); Христя потушила світло й вийшла на сінешній рундук (Мирний, III, 1954, 150); На сінешньому порозі з'явився білобородий дід Сахрон у святковій одежі (Цюпа, Краяни, 1971, 245); - Я сам читав його записку, зім'яту і виметену тобою в сінешній куток (Ле, Міжгір'я, 1953, 482).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сінешній | сінешня | сінешнє | сінешні |
Родовий | сінешнього | сінешньої | сінешнього | сінешніх |
Давальний | сінешньому | сінешній | сінешньому | сінешнім |
Знахідний | сінешній, сінешнього | сінешню | сінешнє | сінешні, сінешніх |
Орудний | сінешнім | сінешньою | сінешнім | сінешніми |
Місцевий | на/у сінешньому, сінешнім | на/у сінешній | на/у сінешньому, сінешнім | на/у сінешніх |